Сакське озеро, відоме також за назвою «Живе», виникло більше 5000 років тому. Його унікальний донний шар, що складається з найрідших по своїм властивостях солей і насиченого мінералами чорного мулу, по мінеральному й органічному складу не має собі рівних. Ретельно підібрані самою природою, ці активні речовини розкривають перед сучасними косметологами практично необмежені можливості для продовження молодості й краси.

У давні античні часи, а можливо й архаїчні, тут існував своєрідний курорт, назва якого ми наврядчи коли довідаємося. Однак сучасні археологи, не один десяток років вивчаючі Сакску пересип, неодноразово знаходили залишки кераміки, монети й навіть рельєф Геракла Трапедзиоса (Геракла Бенкетуючого), а потім Геракла Сотера (Геракла Рятівника).

По авторитетній думці археолога С. Ланцова, святилище, виявлене на Сакскій пересипі, належало саме Гераклу Сотеру, культ якого тісно пов'язаний із грецьким богом- цілителем Асклепієм.

Існують і "недавні" згадування про цілющу природу Сакскої грязі, зроблені вченими Царської Росії. Не дивно те, що вже в 1828 році в Саках офіційно, на земські засоби, відкрився перший у світі грязьовий курорт.

"Багато хворих, що були залишені лікарями й не одержали ніякого полегшення у своїх стражданнях від мінеральних вод різних країн, у ціх доброчинних грязях зцілилися від своїх недуг і повернулися повністю здоровими", - писав перший лікар Сакского курорту Н. А.Оже в 1841 г.

"Ніякими ліками, ніякими заходами в багатьох випадках неможливо досягтися того, що дають Сакскі грязі", - підтверджував в 1881 г. керівник Сакського курорту лікар Е.Л. Минятт. Російський бальнеолог професор А.І. Щербаков писав: "Усякий, хто мав випадок спостерігати застосування грязі як лікувального засобу, міг переконатися навіч, який могутній терапевтичний фактор у неї… мимоволі згадуються слова досить поважного хірурга, що сказав: "Я вірив у ніж, тепер крім ножа, я вірю в Саксі грязі".